Орловська вулиця (до 2025 года — Орловская улица)

Историческая справка

Орлов Олександр Якович (1880-1954)
Спеціаліст в області астрономії, гравіметрії, геодезії і геофізики, один із засновників геодинаміки, директор Одеської обсерваторії і професор університету (сьогодні ОНУ ім. І.І. Мечникова).

У 1902-1905 він стажувався за кордоном: займався питаннями небесної механіки у Парижі  і Лунді (Швеція), вивчав сейсмологію у Геттінгенському університеті (Німеччина).

У 1905-1913 працював у Тартуський обсерваторії, спочатку асистентом, згодом астрономом-спостерігачем і нарешті завідуючим сейсмічною станцією цієї ж обсерваторії, читав лекції у Тартуському університеті.

У 1913 - 1934  роках - директор Одеської обсерваторії. Чимало з тих, хто відвідував астрономічний гурток, створений Олександром при обсерваторії, згодом стали видатними вченими. Це автор космологічної теорії гарячого Всесвіту Георгій Гамов, творець ракетної космічної техніки Валентин Глушко та інші.

Під його керівництвом в Україні проводилися обширні гравіметричні роботи. З 1924 року він займався організацією Полтавської гравіметричної обсерваторії, директором якої був у 1926-1934 і 1938-1944рр. У 1939-1941 він також очолив Карпатську астрономічну обсерваторію, багато сил віддав для її відродження.

У 1944 році був призначений Директором новоствореної Головної Астрономічної Обсерваторії АН УРСР під Києвом, проект якої був розроблений під його керівництвом. На цій посаді він перебував до 1951 року.

Його основні наукові роботи присвячені вивченню приливних коливань сил тяжіння, руху полюсів Землі, геодезії, геофізиці і дослідженню комет. Провів велику роботу про організацію спостережень над приливними деформаціями Землі.

На честь астрономів Олександра Яковича та Сергія Володимировича Орлових названа мала планета № 2724 – ORLOV та кратер Орлов на зворотному боці Місяця.

Орловская улица находится у Пересипському районі міста Одеси